Мета. Виховувати в учнів почуття поваги і любові до своєї родини, бережливе ставлення до сімейних реліквій.
Обладнання. Альбоми, листи, фотографії, прикраси, родовідні метрики. Епіграф.
Хто не знає свого минулого,
Той не вартий свого майбутнього
(Максим Рильський).
Вступне слово вчителя.
Роде наш красний! Що може бути прекраснішим від того дня, коли до отчого порога, під рідну батьківську стріху, мов ластів’ята до рідного гнізда, злітаються діти, онуки і правнуки. Злітаються, щоб низько вклонитися матері, заглянути в її ясні очі, які так часто не стулялися ночами, коли ми хворіли, поцілувати натруджені материнські руки, що так ніжно гладили нас по голівці, оберігали від спеки і голоду, знімали жар з нашого чола, випікали запашний духмяний хліб.
Батьки і діти, діти і батьки,
Нерозділиме і одвічне коло.
Ми засіваємо уситейське поле
І не на день минувший – на віки.
Кожна людина повинна знати свій родовід, пам’ятати своїх прапрадідів, знати, чим вони займалися, як жили, чим славилися. Треба вивчити «дерево свого роду». Що більший рід, то міцнішим росте дерево, і у кожної гілочки чи коріння є своє ім’я. Дізнатися про це нам може допомогти сімейний архів – родинні фотографії, листи, альбоми, інші сімейні реліквії.
– Хтось, не подумавши, запитає а для чого все це зберігати?
Перш за все тому, що це велика цінність, щоб пізніше показати дітям, онукам, правнукам, далеким і близьким товаришам. Старше покоління до цих духовних посвідок було вельми ощадливим і бережливим. Рідко знайдеш у селі літню жінку, котра б не приберегла в скрині предмети традиційного одягу своєї матері чи бабусі. У домашніх архівах неодмінно знайдемо родовідні метрики, яким, як кажуть, нема ціни. Кожен такий предмет є живим свідченням про конкретних людей.
Та, напевне, найбільшу цінність у сімейному архіві займає сімейний альбом-літопис.
Бесіда з учнями.
– А чи ведуться у ваших сім’ях альбоми-літописи? Які саме фотографії містяться в цих альбомах, які записи занесені?
– А чи потрібно підписувати фотографії?
Пам’ятайте, що у вашому альбомі (власному) обов’язково мають знайти місце фотографії ваших батьків і членів сім’ї, дорогих вашому серцю людей.
А зараз прошу поділитися своїми розповідями про сімейний альбом. (Учні розказують)
Але ще більшою святістю, ще більшою повагою, ознакою любові буде вивішений на стіні портрет бабусі чи дідуся, батька чи матері. Бо це не просто данина традиції, це пам’ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад. Але, на жаль, не в багатьох сучасних родинах знайдеш на стіні батьківські фотокартки. Зате скільки співаків, футболістів… А прибраний вишитим рушником портрет батька чи матері чомусь вважається ознакою старомодності.
– А які свята стали традиційними у вашій сім’ї?
– Коли за святковим столом збираються усі члени родини? Немаловажну роль в сімейному архіві займають листи, листівки (поздоровлення). Та чи вміємо ми приберегти звичайнісінькі листи від батька, матері? Нерідко доводиться бачити, коли на звалищах смітників валяються аркуші з дрібним рукописом найдорожчих людей. Неповага до листів повною мірою характеризує загальну культуру людини. Не вічні ж наші батьки, прийде час, коли пам’ять про них залишиться лише в речових спогадах – листах, фотографіях, інших пам’ятках.
Уявімо собі, якби не дійшло до нашого часу листування Шевченка, Лесі Українки, Франка, Коцюбинського, наскільки збідніла б наша уява про цих людей.
– А які листи зберігаються в ваших архівах: ділові, інтимні? Звичайно, ділові листи ви і ваші батьки обов’язково зберігають. А що стосується інтимних, то люди поступають по-різному: одні зберігають ці листи, а інші ні.
А ось така ситуація. Хлопець дружить з дівчиною. Довгий час вони листуються та стається так, що вони розлучаються. І тоді кожен знищує листи.
– Як, на вашу думку, поступити в такій ситуації: знищити чи зберегти на згадку?
– Я вважаю, що їх обов’язково слід зберегти. Адже не все між ними було погане, були і радісні дні, і саме листи допоможуть це згадати (а особливо, якщо ця людина була дуже дорога тобі). Але пам’ятайте, дуже некультурно читати без дозволу чужі листи.
Листи – це пам’ять. Не одна старенька мати, не одна вдова ще й зараз тихенько відкриє скриню і самотужки читає листа, написаного сином чи чоловіком.
Пам’ятайте про це, бережіть сімейні реліквії, сімейні альбоми, щоб потім, на схилі літ, передати своїм дітям. Бо знати слід родовід, зберігати про нього нетлінну пам’ять означає любити свою Вітчизну.
Це не просто красиві слова, це обов’язок не тільки перед минулим, ай перед майбутнім поколінням.
Практичні завдання
Також пропонуємо декілька практичних вправ на тему “Про що розповів сімейний альбом”:
Вправа 1: Створіть свій власний сімейний альбом. Для цього знайдіть фотографії, що датуються різними періодами вашої родинної історії та складіть з них альбом. Додайте до кожної фотографії короткий опис того, що вона зображує, де і коли була зроблена і хто на ній зображений. Розкажіть іншим про свій альбом і про свою родинну історію.
Вправа 2: Попросіть найстарших членів вашої родини поділитися з вами найдавнішими фото, які є у їх альбомах. Спільно прогляньте знімки та обговоріть зображені на фотографіях події та речі. Попросіть розповісти про людей на цих фото, хто вони для вас, де саме зроблені фото, яка доля людей, що зображені на фото. Задавайте питання, щоб краще зрозуміти, як виглядала ваша родина в минулому. Зробіть висновок, що вам дала ця вправа.
Вправа 3: Створіть сімейне дерево. Запишіть імена своїх батьків, бабусь та дідусів, а також інших близьких родичів. Спробуйте дізнатися більше про тих, кого ви не зустрічали особисто. Розгляньте своє сімейне дерево, щоб краще зрозуміти, які зв’язки існують між вами та іншими членами родини.
Вправа 4: Перегляньте свій сімейний альбом з погляду культурної та історичної перспективи. Дослідіть, які традиції, звичаї та історичні події можна відслідкувати через ваш альбом. Спільно обговоріть, які зміни відбувалися в культурі та історії вашої родини на протязі років, які відображені на фотографіях.
Підведення підсумків
Хочу закликати усіх вас згадати про важливість збереження родинної історії та сімейної спадщини. Кожна родина має свою унікальну історію, яка може бути дуже цікавою та корисною для дослідження. Якщо ми будемо зберігати цю історію, ми зможемо передати її нашим нащадкам та збагатити їхні знання про своє минуле та коріння. Проведення заходів, пов’язаних з родинною історією та сімейним альбомом, є одним із способів збереження цієї історії. Тож, важливо не забувати про неї та ділитися своїми знаннями з іншими членами родини.
Чи потрібно проводити подібні заходи?
Проведення заходів, пов’язаних з родинною історією та сімейним альбомом, є дуже важливим для кожної родини. Вони дають можливість поглибити знання про своїх предків та родинну історію, розширити уявлення про своє коріння і походження, а також зберегти пам’ять про минуле для майбутніх поколінь.
Такі заходи також допомагають зміцнити зв’язки в родині та сприяють формуванню спільної ідентичності. Вони надають можливість кожному члену родини поділитися своїми думками та враженнями і почути історії про своїх батьків, дідів та прадідів, що сприяє підвищенню рівня взаєморозуміння та поваги один до одного.
Окрім цього, проведення таких заходів може стати надійним інструментом для збереження історії та культурної спадщини родини. Багато цінних інформаційних джерел, які можуть допомогти зрозуміти, як родина переживала певні події або які були її традиції, можуть бути забуті або втрачені з часом. Створення сімейного альбому, наприклад, може зберегти ці інформаційні джерела для майбутніх поколінь та допомогти зберегти пам’ять про минуле.
Отже, проведення заходів, пов’язаних з родинною історією та сімейним альбомом, є дуже важливим для зміцнення зв’язків у родині, збереження історії та культурної спадщини родини, та формування спільної ідентичності.