ТИ ЯК, РОСІЙСЬКА ДІВЧИНКО?
Ти як, російська дівчинко? Привіт!
Напевно, ти за татом сумувала?
А я померла в юних десять літ,
Твоя сім’я моє життя забрала.
Твій тато, справді, ніби лютий звір!
Він братика мого убив без жалю,
А я тікала, вибігла у двір,
Але мене замкнули в підвалі.
А там лежав застрелений татусь,
Я бачила, як кров лилась рікою.
А в хаті плакав зв’язаний дідусь.
Його побили і шукали зброю.
Твій тато мою маму шматував,
І так безжально бив її ногами.
У неї всі прикраси він забрав,
Вони, напевно, вже у твоєї мами!
У моїх вушках й досі її крик,
Який ставав тихішим і тихішим.
А потім голос мами просто зник.
Її нема. Не витримала більше.
Її до мене кинули в підвал.
Твій тато там знущався наді мною.
А мій татусь застрелений лежав,
І кров моя лилася там рікою.
Ти як, російська дівчинко? Живеш?
А я лежу, убита твоїм татом.
Мій хрестик ти, напевно, бережеш,
Тобі подарував його на свято.
Мені цікаво, він ночами спить?
Цілує твою маму? Обіймає?
Моя матуся вбитая лежить,
І він про це чудово пам’ятає.
Твоя матуся змила нашу кров?
Тобі вдягла моє червоне плаття?
Твій тато в нас понівечив любов,
Тіла дітей він розривав на шмаття.
Ну що, російська дівчинко! Бувай!
Мене знайшли й, нарешті, поховають.
До Бога підіймуся в рай!
Там Янголи на мене вже чекають!
Автор: Ольга Киця
05.04.2022
Присвячено пам’яті загиблих дітей у місті Бучі й Ірпені
Підбірка віршів на тематику МИРУ
***
Мощі Печерські спливають миром
В своїх печерах за все, для всіх…
Господи, я випрошую миру
Для свого народу, для рідних своїх.
Миру в серцях для всіх, як для рідних –
Хай душі зцілює Дух Святий! –
Миру в стосунках, бо всі у тім бідні,
Миру в країні, щоб всяк був живий.
У політичних ігрищах світу
Амбіції, жадібність – все сплелось,
Іде геноцид, а потрібно жити! –
Дешевшим життя іще не було!
Боже, Ти владний над нами й над ними,
Вступись, щоб агресор пішов назавжди,
Щоб воїни всі повернулись живими,
Щоб кожен із тих, то удома, дожив.
Не зволікай, щоб ніхто не загинув,
Щоб з приводу мови не стало вже чвар,
Щоб було кому підіймати країну,
Щоб жили у дружбі шахтар і вівчар.
Боже, молюсь як дитя твоє – просто,
Ти ж заповів: будьте мудрі й прості, –
Людям дай жити, державі – простір,
Кожному щастя дай у житті.
31.03.2023
Автор Валегтина Логвиненко / Цимбал
***
Не ходять гості до вдови –
Бояться болю,
Мов хто її заговорив на чорну долю,
Мов хто дорогу перелив
В сльозах водою,
Чом’ чоловік її лишив,
Не взяв з собою…
Якби вернути час на рік,
Хіба пустила б,
Та чоловік є чоловік –
Спинить не в силах.
А часом тиша – стихне біль,
Мов стане в дверях –
“Не віриш? На весь вечір твій!
Лаштуй вечерю!…”
Вже очі вицвіли від сліз,
Все, як в тумані,
Лиха самотність з нею скрізь,
На серці камінь.
І спогади гіркі щодня –
Щораз безодня!
А може й буде не одна –
Воля Господня.
8.03.2023
***
Люди упали на коліна –
Везли бійця через село.
Він захисник, чиясь дитина.
Що він пройшов! Що з ним було?..
Йому ще дальняя дорога
До свого рідного села.
Чи звістка вже прийшла про нього?..
Чи мати винести змогла?..
У них так само діти служать
Десь у окопах під вогнем.
Хай переможуть, хай подужать!
А в грудях біль, а в серці щем.
Село стояло на колінах,
І лиш каліка не змогла,
Мов та стражденна Україна,
Що світ весь берегла від зла,
Стояла, всі зібравши сили!..
Хай в неї доньки, не сини,
І в Бога пошепки просила:
” Помилуй всіх і сохрани!..”
15.03.2023
***
Вони старі й поїхали назавжди –
Хай молоді воюють і живуть,
Вони чужої не шукають правди,
Вони давно вже вміють бачит суть
І розрізняти істинне і хибне,
В овечій шкурі вовка розпізнать,
Їх мова вже нікому не набриде –
Вони там українською – мовчать…
Ще працюватимуть, якщо буде робота,
І матимуть спокійні ясні дні,
Та часом в сутінках, як та дружина Лота,
Застигнуть, в даль вдивляючись в вікні.
Тоді у присмерку вечірньої години,
У хмарах, що як жар на черені,
Постане милий образ України,
Та не стражденної у крові і вогні,
А тої – де замріяні дороги,
Лелеки де клекочуть навздогін,
І де пройшло дитинство босоноге,
І де вони найкращі, дорогі.
01.03.2023
***
Звернення простої українки до можновладців світу.
Ми живем на одній планеті,
Нестійкі ми й вона нестійка,
У космічнім прекрасному леті
Голуба, чиста, вільна, легка!..
А поглянути ближче – що люди
Наробили в бажаннях своїх!
Іще трохи й планети не буде,
Якщо далі творитимем гріх.
Тільки десять відсотків часу
Мир в людей – усе решта війна.
От і зараз планети окрасу –
Україну – з’їдає вона.
Бідній якось там помагають –
Хай воюють! Народ на кону!
Та невже можновладці не знають,
Що найкраще спинити війну.
Чи нам всім тут героями стати,
Щоб агресор від нас відійшов?!
Це байдужість – отак зволікати,
А планеті потрібна любов!
А планеті потрібен спокій!
Ви, правителі різних країн,
В недосяжності вашій високій
Зрозумійте, що світ один.
23.02.2023
***
Нехай вже я в перехресті вітрів:
Який задумає, той рвоне,
Тут – що б не подумав, чи захотів –
Хоч би й викривлене, не мине!
Нехай вже мені – то штовха, то жене,
То йде всупротив, що й не зрушиш – стоїш,
Нехай навіть вихор підніме мене,
Де я вже не я, і вірш вже не вірш!
Розіб’є об скелі? Ото дивина!
За вік свій вже вистраждала всього,
І тільки до Бога молитва одна:
Дітей, як зіницю ока свого,
На кожному місці, Господь, бережи!
Щоб були живі, і здорові й цілі,
Щоб кожен у мирі і радості жив,
Щоб мир у душі був і мир на землі!
Розруш всі злі замисли проти них,
Прости і дітей, і мене вже прости,
Нехай ця молитва не буде у гріх,
Дай жити їм довго і з ними будь Ти.
4.02.2023
***
І знов зима!..
І мир і спокій на усій планеті!
І враження – немов війни нема,
Лиш вічний космос і планета в леті.
У світлі сніг!..
Йде тихо так, як дихання морозне,
Мов кожен, хто молився, врешті зміг
Донести Богові своє прохання сльозне.
І темна ніч
Не гасить світло, тільки обіймає.
Душа натомлена із Богом віч-на-віч, –
І мир, і радість, мов війни немає.
30.01.2023
***
О, Боже, пожалій ти нас, людей,
Хай перемога в нас настане скоро!
Аби в війні не було гри ідей,
То, може, вже й прийшла б учора, позавчора.
У грі ідей ходів достатньо є
Щоб зупинить агресора і війни –
Свій інтерес!… своє добро!… своє!
Чи, може, вже залежні так, не вільні?
Ніхто із нас не скаже наперед,
Яка з ідей наразі переможе,
І думаю, що жодна з них не мед,
Та наш народ все витерпить, все зможе.
24.01.2023
***
ЗВЕРТАННЯ ДО ЛЮДСТВА
Стійте! Вбивають людину!
Саме у цю хвилину!
І не треба мені доводити,
Що на разі в вас інші клопоти!
Є суди, міднародні комісії,
Де ж це ви – миротворчі місії?
Тільки мир – вами рясно всіяно,
А як треба – живемо надіями.
Вдячні всім, хто нам співчуває!
Але ж світе, чого ти чекаєш?!
Чи комусь із вас краще буде,
Як загинуть усі наші люди?
Вплиньте ж, щоб вороги відступили!
Чи лиш вам одним світ цей милий?…
22.022023
***
Спиніть цю війну! Міжнародна спільното,
Лідери світу, ви ж дійсно можете,
Йде геноцид, смертовбивство народу,
Ми тільки й чуємо ” Ви переможете”,
Ми тільки й чуємо ” Прийнято рішення,
Вже йдуть поставки, зброї стачатиме”,
Та за півроку хто з нас тут виживе,
Та за півроку хто воюватиме?!
Спиніть цю війну! Гинуть діти! Є важелі –
Так, щоб агресор пішов і залишив нас!
Нам допомоги потрібно справжньої.
Вам це можливо. Почуйте ж бо! Саме час.
21.02.2023
***
І вдень й вночі бомбили наш район.
Зустріли Новий рік і, нате вам, одразу!
За римою тут так підходить “дрон”,
Але в віршах слід уникати сказу
Словесного. Натомість почуття
Промовлять і правдивіше, і зримо,
А в почуттях було: “Спаси життя
Й здоров’я, Боже, рідних і любимих,
Усіх людей життя прошу спаси,
Цю ніч дай, Боже, всім нам пережити
І зупини війну!” І кожен так просив,
Хто знає грань між “помирати” й “жити”.
Вигнать загарбників, як прикрих тарганів,
І зберегти життя, ми й так недовговічні, –
Це поєднати тільки б Бог зумів.
В молитві душі – новорічні свічі!
01.01.2023
Діти виїхали. Мати стара: ” Не поїду!”
(Хіба, хто б за руку взяв – і все влаштував!)
А тут і кішка, і пташка що день, і сусіди,
Та й не дуже-то віриться, щоб хто чекав.
Кажуть бомблять. Та то їй не дуже чути –
Недочуває і стіни в будинку товсті.
Толку щось чути! Жаль тільки – гинуть люди,
І думається, що переважно прості.
Часом їй думка: хто, якщо що похоронить?
Та то байдуже – ходить сама в магазин…
Хай Бог солдатів на фронті покраще боронить,
Їй же боятись нема чого – вихід один.
От тільки слизько стає! Дуже старому важко!
І щоб вода була – ну, не топитиме ж сніг!
Так і тримають на світі і кішка, і пташка,
І сподівання таки ж дочекатись своїх.
21.12.2022
***
Що то значить – жити в мирі!
Встати рано й сподіватись,
Що бажання світлі щирі
Вже за мить почнуть збуватись!
Що то значить – мати спокій!
Взяти книжку і читати,
Чи купатися допоки
Сонечко почне сідати.
Що то значить – бути вдома!
Там, де свій і все за тебе,
Де до шпарки все знайоме,
Де краса і чисте небо!
Що то значить – бути поряд!
Відчувати – рідні, милі!
Радісно стрічати погляд
Й дарувати радість-крила!
12.08.2022
***
Я нап’юся гарячої кави.
Сьогодні розбито не мій будинок.
Сьогодні Господь до мене ласкавий.
Сьогодні ще йде старенький годинник.
Моя подруга з психіатрії
Сказала б: “Це в тебе істерики прояв.”
Господи, як не втрачати надії,
Бачачи все, що ворог накоїв.
Сирени і далі звучатимуть, звісно,
Люди до них позвикали поволі.
Обставинам стало занадто тісно –
В непередбачуване кинуто долі.
А далі – хто знає шляхи Господні!
Не зрозуміти і не пізнати…
Сьогодні триває моє сьогодні
І можу ще Господа я благати.
Збережи тих, кого дуже люблю,
Скрізь, повсюди і кожної миті,
Збережи усіх з мого люду,
Дай нам в мирі, в надії жити!
Боже милостивий, благаю,
Ти ж спасати прийшов, не губити,
Дай вже спокій рідному краю,
В мирі, в радості людям жити!
19.08.2022
***
От вона і дорога додому!
Розтривожене серце принишкло,
Шлях гуде крізь тривогу і втому:
Все страшне вже пройшло і зникло!..
Так, пройшло! Он від танків подоба,
Он моста бульдозер згрібає,
Ось розтрощений ліс, ось злоба,
Що усе на шляху стирає…
Стоп, ніякої злоби! Пройшло вже,
Лиш сліди, обгорілі уламки,
Хай вже спокій буде подовше!!!
А он знову розстріляні танки.
Он будинки красиві аж ніжні,
Наче тут не зривались снаряди,
Бог помилував, всі ми грішні,
Та життю геть усі ми раді,
Аби були живі й здорові
Найдорожчі і найрідніші,
Й не квітчалися цвітом крові
Люди більше!
Ну, усе, заспокоїлись, вдома.
Пилом усе припало.
Цілюща дорожна втома
Тривоги заколисала.
А у котів ейфорія!
От хто уміє радіти!
Наче здійснилась в них мрія
В домі своєму жити.
З Великоднем! Христос воскрес!
Потепліло он як на Паску!
Аж проміниться синь небес!
Яви, Боже, нам милість, ласку!
По Твоїй Любові і Благості
Збережи нам життя в Славу Божу,
Дай сподіваних миру, радості,
Христе Боже, уклінно прошу!
24.04.2022
***
Ця війна уже вісім років!
Не доходило, просто, до нас.
Де, скажіть мені, був тоді спокій,
Чи не плакав розбитий Донбас?
Я втішала тих, що втікали,
Як ми тепло приймали їх!
Тут спокійно, вони це знали,
Та боялися за своїх,
За батьків в ще цілих хатинах,
За житло в ще цілих домах,
А тепер в горі вся Україна,
А тепер скрізь кров на полях!
І кричу я: Плането! Люди!
Двадцять перший вік надворі!
Щось робіть, хай війни не буде,
Вісім років – це ж можна здуріть!
Не спинити за вісім років?!
Дипломатів, політиків тьма!
Не торкнулось, бо в них був спокій,
В них і нині війни нема.
Ось і зараз виє сирена,
І молюсь я: Господь, збережи
Всіх, хто так дорогий для мене,
Дай нам вижити, дай нам жить!
Збережи тих, кого й не знаю,
Ти ж спасати прийшов, не губить,
Дай вже спокій рідному краю,
Хай Тобі тут подяка звучить,
А не плачі, не стогін, не крики,
Отче милий, в ім’я Христа,
Дай нам мир, Ти ж могутній, великий,
Ця земля споконвіку свята!
Двадцять перший вік – це ж можливо
Без убивства війну спинить!
Світ мовчить. Дай нам, Господи, диво,
Дай нам мир, щоб Вкраїні жить!
05.05.2022
***
Подрузі.
Привіт тобі в Німеччині чужій!
Охайні німці не такі вже й щирі!
А я, хоча і на землі своїй,
Себе залишила, здається, у квартирі.
Не вірилось, хоч стрілянина йшла,
І вибухи звучали зовсім поряд,
Але ж сама лишатись не могла –
Себе не обійду. Все, як учора.
Кімната у чужих людей. Лежу,
Чи дибаю на милицях по хаті,
Бува в молитві Господу служу,
Бува молюсь щоб дурно не лежати.
Зі мною, як завжди, мої коти.
Дорога, стрес, де нас ніде не хочуть.
До мене туляться клубочки доброти
І в очі дивляться, і лагідно муркочуть.
У нас тут мир, але везуть бійців
Щоб в рідному селі похоронити.
Я проти – проти вбивств з усіх боків!!!
Людина має право жити! Жити!
А п’ятеро залишених дітей –
Кому вони потрібні в цьому світі!
Підуть в заробітчани до людей,
Як ті Шевченки, тільки не роздіті,
Бо світ (й Німеччина!) їм скине секонхенд,
Краще б той світ на політичнім рівні
Та зупинив війну, ба має бути END,
Бо люди гинути в ній не повинні!
І це ж можливо!!! Двадцять перший вік!!!
Хоч часто пишуть – ті, що правлять світом,
Що вкрай багаті – кучка чоловік,
Населення хотіли б скоротити.
Їм непогано й світова війна,
Та краще тут, на бідній Україні,
Хай точиться і б’є людей вона,
А люди в чому, в чому люди винні?!
Тут в селищі багато є собак
Бездомних, їсти хоче кожна!
То знак зчерствіння, то поганий знак –
Черствіть серцям людей, написано, не можна.
Війна вбиває у людей мораль:
Немає двох скрижалів від Мойсея –
Одні на радість, другі на печаль,
А світ у прірву котиться без неї.
Скажуть: “Втекла, то й легко говорить”,
Так, не бомблять, лежу – переживаю,
Війну треба безкровно зупинить,
Я проти вбивства – все, що я вважаю.
21.03.2022
***
Я прошу тебе, Боже, щоб був мир,
Можливо, в вічності це дріб’язок – життя,
Та кожен з нас – це Всесвіт серед зір,
А зникнемо – й немає вороття.
Я прошу тебе, Господи, прости
Гріхи народу, бо біда одна,
Якщо Вкраїну не врятуєш Ти,
То заполонить увесь світ війна.
Я прошу, Боже, порятуй людей
І тих, хто йде героєм в самий вир,
Й тих, хто нізащо зброї не зведе,
Всіх нас, хто цілий Всесвіт серед зір.
23.03.2022
Автор Логвиненко Валентина
***
Думки, навіяні фотографією Яна Саудека “Батьківство”
Спиніть цю війну! Дітям треба батьки!
Фотографу Бог хай усе прощає
Бо в пристрастях в нього горілка, жінки,
Та кращого фото батьківства не знаю.
Обняв хтось дитину. І міць, і тепло
Малесеньке тільце в руках зігріває,
А ніжності більшої мов не було,
Він батько тепер! Може вперше тримає!
Я за батьків! Хай всі будуть живі,
Спілкуються, дружать, тримають за руку…
Хіба нам сирітство Господь заповів?
Світлини – свічки в них – спиніть цю розлуку!
До кого це крик? Хіба хтось має вплив,
Щоб МИР й Україна моя звільнилась?
Авжеж, увесь світ би разом зупинив!
Авжеж. В когось повна б сім’я залишилась.
3.01.2023
***