ЦІЛЮЩА СИЛА ІВАНОВИХ ТРАВ

На свято Івана Купала, в день літнього сонцестояння, велику силу мають вогонь вода, а ще більшу — дерева, зілля і трави. За народними повір’ями, саме цієї чарівної ночі розцвітає раз на рік диво-квітка папороті і можна знайти таємничу розрив-траву, що на скарби вказує. Але то як кому пощастить. А інші трави, материнка, звіробій, ромашка, подорожник, трава суниці — у свято Івана Купала дійсно найбільшу силу мають. Повсюди по Україні, з давніх-давен рекомендувалось збирати рослини (їх називають в народі “іванівськими травами”) на свято Купала.

Існує повір’я, що по пучку кожної лікарської рослини мусила мати кожна господиня: лікувати домочадців од застуди, головного болю, од болю в ногах і безсоння.

Історія свята

Свято Купайла – Іван Купала, свято найдовшого дня і найкоротшої ночі. Це було свято літа і зелених трав. Слов’яни оперізувались зеленою рослинністю (квітковими перев’язами, травами), надягали на голову трав’яні і квіткові віночки, кружляли в хороводах і виспівували пісні. Було прийнято розводити багаття, в середині якого кріпити жердину з палаючим колесом – символом Сонця.

Коли на Русі було прийнято християнство, то це свято приурочили до дня народження людини, яка хрестила Ісуса на річці Йордан, Іоанна Предтечі, який народився 7 липня. З тих пір свято Івана Купали і Іоанна Хрестителя були об’єднані, тим що пов’язані з водою та Іоанном Предтечею.

У найкоротшу літню ніч напередодні цього свята проводяться обряди, пов’язані з вогнем, з травами і, звичайно ж, з водою. Існує думка, що свято Івана Купали є і святом всіх відьом! Саме тому в купальську ніч не рекомендується спати, оскільки вся нечисть (відьми, русалки, лісовики, водяні) оживають. Від Карпат і до півночі Русі святкувався цей таємничий, містичний і досить розгульний свято! До сих пір вважається, що в загадкову купальську ніч дерева оживають і переміщаються з місця на місце, розмовляючи один з одним шелестом свого листя … Трави в цю ніч наповнюються особливою, чаклунський силою!

Тож, які саме лікарські трави, слід збирати на свято Івана Купала?

Чарівний букет Купальської ночі

У ніч Івана Купали (з 6 на 7 липня) починається полювання за цілющими травами. Як в народі кажуть, саме в цей час трави і квіти наповнюються цілющою силою.

Ось перелік цілющих трав, які потрібно зібрати на Івана Купала:

Гадючник болотяний або лабазник – її можна зустріти по берегах річок, на болотистих і заливних луках, по трав’яних болотах в лісах, в заболочених місцях.

Рослина має судинорозширювальну, протизапальну, противиразкову, протиглистову, протиревматичну дії. Може бути використана в терапії запальних процесів нирок і сечового міхура. Завдяки високому вмісту саліцилатів швидко зникає запалення і біль в суглобах при артритах і ревматизмі. Лабазник володіє дуже хорошою антибактеріальною і противірусною дією, тому застосовується при застуді і грипі.

Лабазник використовують при головному болю різного характеру, при болю в шлунку, а також як заспокійливий і протисудомний засіб, як засіб для профілактики атеросклерозу і тромбоутворення.

Зовнішньо відвар застосовують при різних ураженнях шкіри (в тому числі при опіках), у вигляді полоскань – для зміцнення росту волосся.

Іван-чай – це геніальний природний засіб, який обовязково має бути на полиці вашої кухонної шафки. У домашніх умовах всього за кілька хвилин можна приготувати смачний і корисний трав’яний чай, про цілющі властивості якого знали ще наші далекі предки. Наукова назва цієї рослини – кіпрей. Росте вона у всіх куточках України і вважається «королем» фітотерапії.

Напій з цієї трави має антипроліферативними, протимікробними і антиоксидантними властивостями – так можна його охарактеризувати мовою офіційної медицини. Якщо ж сказати простіше, то від іван-чаю користь така:

• Зменшення тривожності і депресивні стани;
• Ефективно бореться з безсонням;
• Лікує незлоякісну гіперплазію передміхурової залози;
• Швидко зупиняє кровотечу;
• Допомагає впоратися з кашлюком;
• Полегшує стан при астмі.

На цьому не закінчуються корисні властивості іван-чаю, адже екстракт з нього критично знижує в крові концентрацію вірусу герпесу. А примочки ефективні при захворюваннях шкіри і слизових оболонок організму – можна позбутися від прищів і фурункулів, прискорити загоєння при опіках або екземі.

Полин гіркий – цілющі властивості полину гіркого здавна використовувалися в народній медицині для нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, особливо при гастритах зі зниженою кислотністю, для підвищення апетиту, при лікуванні бронхіальної астми, ревматизму, екземи та ін.

Це випробуваний століттями домашнє засіб що:

• збуджує апетит,
• покращує травлення, стимулюючи секрецію травних залоз,
• посилює виділення панкреатичного соку і жовчі (мезим не потрібен),
• має знеболюючу дію,
• кровоспинний,
• антисептичний засіб зовнішньо.

Також застосовується при:

• порушеннях травлення;
• діареї;
• гастриті зі зниженою кислотністю;
• болях у шлунку;
• коліках шлункових;
• метеоризмі;
• при захворюваннях печінки і жовчного міхура як жовчогінний і сечогінний засіб;
• при поганій роботі підшлункової залози;
• при комплексному лікуванні харчової алергії;
• анемії;
• депресії;
• безсонні;
• поганому запаху з рота;
• при геморої;
• лихоманці;
• туберкульозі;
• суглобовому ревматизмі;
• подагрі;
• епілепсії;
• при недостатніх і нерегулярних менструаціях;
• для швидкого лікування кон’юнктивіту;
• зовнішньо при ударі, вивиху, артриті, артрозі, остеохондрозі, хребетної грижі.

Крім того, застосовували полин гіркий як засіб від бліх у тварин і вошей у людей, а також як протиглисний засіб. Це далеко не повний перелік застосування полину гіркого в народній медицині.

Ромашка лікарська – ця рослина здавна застосовується як протизапальний, кровоспинний засіб, а також при лікуванні різних захворювань. Найбільш виражені лікувальні властивості ромашки аптечної. Ефективність інших різновидів нижче і тому вони застосовуються рідше. Рослина зустрічається на луках, уздовж доріг, як лікарський засіб її спеціально вирощують в саду.

Ромашкові настоянки допомагають впоратися з вірусами, застудою, запаленням, усунути спазм, алергію, судоми, знеболити. Також ромашка допомагає у разі порушення секреції травних залоз, при гастриті, виразці шлунку і дванадцятипалої кишки, знімає набряк слизової шлунку. Її застосовують при запаленні печінки, для профілактики і усунення застою жовчі, лікування холециститу, циститу, нефриту, від метеоризму, геморою, в разі порушень жіночого циклу, маткових кровотечах. Лікувальні властивості ромашки застосовуються для нормалізації сили серцевих скорочень, надання заспокійливої ​​дії на нервову систему, при значних інтелектуальних навантаженнях, істеричних хворобах, неврозі.

Деревій звичайний – це медоносна, пряна, лікарська рослина що зустрічається практично у всіх регіонах України. Деревій можна побачити в лісах і степах, на луках і пустирях, уздовж доріг і в ярах, по околицях полів і берегів водойм. Корисний і невибагливий багаторічник можна виростити у себе в саду і використовувати його корисні властивості.

Завдяки своєму складу деревій має такі лікувальні властивості:

• Бактерицидні;
• Протизапальні;
• Кровоспинні;
• В’яжучі;
• Підвищують апетит;
• Заспокійливі.

Корисні властивості деревію такі, що дозволяють нам використовувати його при таких захворюваннях і симптомах:

• Кровотечі;
• виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки;
• холецистит;
• гепатит;
• панкреатит;
• захворювання кишечника;
• в комплексній терапії сечовивідних шляхів, атеросклерозу;
• зовнішньо в лікуванні ран, екзем, опіків, діатезу, вугрової висипки, фурункульозу;
• запалення горла, ясен.
• безсоння;
• малярія;
• рясні менструації;
• нетримання сечі;
• деякі захворювання печінки;
• захворювання шлунка;
• коліт;
• як кровоспинний засіб при легеневих, маткових, носових та інших кровотечах.

Чебрець – це унікальна рослина що має неповторний аромат і смак, а також важливі цілющі властивості.

Ось далеко не повний список активних речовин, які містяться в листі, квітках і стеблах чебрецю:

• Аскорбінова кислота;
• Вітаміни групи B;
• Дубильні речовини;
• Ефірні масла;
• флавоноїди;
• тимол;
• цімол;
• Залізо;
• Мінерали: кальцій, магній, цинк, калій.

Значна частина цих корисних речовин необхідна людині для щоденної підтримки життєвих сил.

Доведено, що ті, хто регулярно вживає чай з чебрецем, рідше страждають захворюваннями крові. Вся справа у високому вмісті заліза в цій рослині. Наявність в складі таких елементів, як калій, марганець допомагає підтримувати здоров’я серця і чистоту судин.

Вітаміни B і C, що містяться в рослині, підсилюють опірність організму негативним факторам навколишнього середовища, стимулюють імунітет. Вітамін A добре впливає на роботу печінки і допомагає зберегти зір. Флавоноїди мають потужну антиоксидантну дію, допомагають підтримувати молодість на клітинному рівні.

Чебрець часто використовується при захворюваннях дихальних шляхів: бронхіти, ларингіті, трахеїті, пневмонії. Багато аптечних відхаркувальних препаратів виготовлені на основі цієї рослини.

Всі частини рослини містять у великій кількості тимол. Це природний антисептик, він має дезінфікуючу і болезаспокійливу дії, тому чай з чебрецем рекомендується застосовувати при простудних захворюваннях. Також чебрець допомагає в профілактиці захворювань сечостатевої системи у чоловіків і жінок.

А ще чебрець використовують для лікування алкоголізму. Чай з цією травою здатний поступово викликати відразу до алкоголю та знімати залежність.

М’ята перцева – одне з найдавніших лікарських рослин в світі. Її цілющі властивості були відзначені ще жителями Стародавньої Греції та Риму. Вони вважали, що відвар з м’яти сприяє гарному настрою. На Русі її розкладали по кутах будинку, щоб відлякати «нечисту» силу. М’яту цінували і цінують по сьогоднішній день за її лікувальні властивості

Перцева м’ята – рослина, яка багата:

• ментолом і ефірними маслами;
• фітонцидами;
• дубильними речовинами;
• вітамінами;
• каротинами;
• мікроелементами.

Активні компоненти м’яти перцевої дратують холодові рецептори, нервові і кровоносні судини. В результаті відповідної реакції кровоносні судини розширюються, що сприяє зниженню вираженості болю.

Відвар з листя перцевої м’яти допомагає регулювати артеріальний тиск. Ще одна корисна властивість – протидія процесам бродіння в кишечнику, а також стимуляція перистальтики.

За рахунок вираженої антисептичної дії активно використовується в різних галузях медицини і навіть кулінарії. Цей ефект обумовлений вмістом ефірних масел, що пригнічують спороутворюючі бактерії, наприклад, золотистого стафілокока.

М’яту перцеву додають в трав’яні збори для лікування холециститів, гепатитів і жовчнокам’яної хвороби.

За рахунок ефірних масел м’яту перцеву додають в пасти, просочують флоси і навіть зубочистки. Вона знайшла застосування в дерматології і косметології.

Особливу увагу також зверніть на лопух і картоплю. Мало хто знає, що квітки звичайної картоплі дуже цілющі – їх відвар рекомендується пити при пухлинах. А примочки з відвару лопуха мають цілющі властивості при шкірному захворюванні – фурункульозі. Сама назва цієї рослини походить від слова “пухлина”.

Якщо ви надихнувшись цією статтею, почнете збирати лікарські рослини для того, аби використовувати для лікування, пам’ятайте, що кожна з них має свої протипоказання, з якими обов’язково слід ознайомитись перед вживанням та використанням.

Особливих правил при зборі трав немає. Їх слід збирати вже після того, як на них висохне роса, але встигнути треба до 12 години дня.

До речі, за народними прикметами в ніч з 6 на 7 липня магічними властивостями володіє і ранкова роса. Росою корисно вмиватися. Вона омолоджує шкіру, а прогулянки босоніж по росі заспокоюють нервову систему і запобігають стресам і депресії.

А які лікарські рослини збираєте ви? Поділіться у коментарях.