Міжнародний день дитячої книги – свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку 2 квітня (починаючи з 1967 р.) у день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875 рр.). Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.
Саме в цей день, в більшості країн світу проводяться найрізноманітніші заходи, які не лише заохочують дітей та підлітків читати, але й активно сприяють цьому.
Шановні педагоги! Спеціально до Міжнародного дня дитячої книги пропонуємо вам ідею провести челендж серед своїх учнів “Моя улюблена книга” або “Зростай разом із книгою!”
Запропонуйте своїм вихованцям записати коротеньке відео, про свою улюблену книгу. Приєднайтесь і ви до цього.
Зразок відеоролика:
Історія дня дитячої книги.
З чого все починалося
В історичному часі подання про дитину як про істоту зі своїми особливими інтересами і запитами – недавнього походження, воно набуло поширення лише в два-три останніх сторіччя.
Відповідно, дитяча література як самостійний вид – явище порівняно нове.
До середини 17 ст. діти читали (ті, хто вмів читати, з грамотністю тоді було погано), за рідкісним винятком, приблизно те ж, що і батьки.
Проте і у тих, і в інших завжди був інше джерело знань – фантастичні, історичні та побутові історії, що існували в усній традиції. Діти слухали їх разом з дорослими, і нікого не турбувало, чи підходить розказане для дитини, а діти, як і дорослі, витягували з почутого те, що могли. Дещо з творів стародавньої усної творчості дійшло до нас у друкованому вигляді і викликає у дітей і дорослих такий же інтерес, як тисячоліття тому, – наприклад байки Езопа, вперше записані в 4 в. до н.е.
Інші добре відомі зразки усної народної творчості – легенди про короля Артура і Робін Гуда і, зрозуміло, народні казки, зібрані братами Грімм і Ш. Перро (1628-1703), чий збірник під назвою загальноприйнятою «Казки матінки Гуски» включає, можливо, саму знамениту чарівну казку «Попелюшка».
Витоки дитячої книги виходять з епохи, коли в Англії з’явився друкарський верстат і У. Кекстон випустив у 1477 першу книгу англійською мовою. Серед його численних видань, які, напевно, захоплювали дітей, були байки Езопа і забавний тваринний епос «Роман про лиса».
Підручники стали кращі, набули поширення букварі і абетки.
У 1658 чеський священик і педагог Я. А. Коменський опублікував першу книгу з картинками для дітей Orbis Sensualium Pictus («Світ чуттєвих речей в картинках») – підручник на латині з гравюрами.
Протягом 17 ст. дітей навчали в дусі пуританських вірувань; коло дитячого читання в основному зводилося до Біблії, хоча друкувалося чимало призначених для дітей книг релігійного змісту.